23 травня 2025 року в Одесі відбулася конференція «Актуальні питання морського права у сучасних умовах», організована Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (МАК при ТПП України). Обговорення було присвячено ключовим для українського арбітражу темам – безпрецедентним викликам, з якими сьогодні стикається морська галузь, змінам у міжнародному арбітражі і судовій практиці, взаємодії з судами і адвокатськими інституціями, та, звичайно, яскравим справам і кейсам.
Микола Селівон, голова МАК при ТПП України, відкрив конференцію, запропонувавши учасникам огляд сучасного стану і перспектив українського арбітражу, наголосивши на ролі МАК як ефективного механізму альтернативного вирішення суперечок у морській сфері та важливості забезпечення безперервної роботи цього інституту в умовах війни.
Пан Селівон нагадав, що арбітражні інститути — ровесники незалежної України і працюють вже понад 30 років. Навіть в умовах повномасштабного вторгнення ані МАК, ані МКАС не припиняли роботу, адаптувавши процедури і процеси до нових реалій. Наразі засідання успішно проводяться онлайн, що дозволяє забезпечити безперервний розгляд справ, а торік МАК оновила склад арбітрів, включивши до рекомендаційного списку багато практиків морської галузі. Їх роботу у якості арбітрів у МАК вже позитивно оцінили користувачі арбітражних послуг.
Микола Мельников, заступник голови МАК при ТПП України, партнер юридичної фірми Interlegal, присвятив свій виступ актуальним проблемам і викликам морської галузі та трансформації міжнародного морського арбітражу під впливом війни. Експерт переконаний: в умовах нових ризиків — безпекових, логістичних і правових — арбітраж залишається критично важливим механізмом для врегулювання конфліктів у морегосподарському секторі. Окрему увагу пан Мельников звернув на переваги Морської арбітражної комісії порівняно з іншими арбітражними установами і перспективи її розвитку як регіонального лідера у вирішенні морських спорів.
За його словами, МАК вже зараз демонструє високий рівень продуктивності — близько 80% справ розглядаються менше ніж за пів року. Ця інституція має величезний потенціал, насамперед, у сегментах, де традиційний лондонський арбітраж є менш доступним або надмірно складним. На думку пана Мельникова, майбутнє українського арбітражу — у зміцненні локальних інституцій, здатних оперативно й професійно вирішувати спори у близькому географічному та правовому контексті.
Юлія Щавинська, суддя Господарського суду Одеської області, в межах свого виступу проаналізувала роль судової системи у забезпеченні розгляду морських спорів на прикладі актуальної судової практики. Вона наголосила, що попри розвиток арбітражу, окремі категорії морських справ — зокрема арешт суден — залишаються виключною компетенцією державних судів. Статистика показує: з початку війни кількість таких справ не зменшилась, а навіть зросла. Але при цьому сторони часто використовують арешт судна як інструмент тиску для досягнення досудового врегулювання, і більшість таких справ не доходять до розгляду по суті.
Суддя детально пояснила вимоги до заяв про арешт судна, звернула увагу на окремі спірні аспекти, як от повторний арешт, арешт спорідненого судна, застосування норм КТМ щодо суден під іноземним прапором, підкріпивши тези прикладами із власної практики і практики колег.
Підсумовуючи, пані Щавинська акцентувала увагу на важливості коректного оформлення процесуальних документів і добросовісного використання сторонами їх процесуальних прав.
Борис Кормич, професор, доктор юридичних наук, завідувач кафедри морського та митного права НУ «ОЮА», арбітр МАК при ТПП України, у своїй презентації окреслив основні виклики у підготовці фахівців з морського права в сучасних умовах. Професор підняв питання важливості розвитку спеціалізованої морської освіти, зокрема в Одеській області, і потреб у створенні глибоких, комплексних програм, що враховують міжнародні стандарти, зокрема англійське морське право. Також він згадав про актуальність безпекового компоненту в підготовці морських юристів та висловив застереження щодо реформ юридичної освіти, які можуть ускладнити адаптацію студентів до динамічного ринку праці.
У другій частині конференції відбулася практична панельна дискусія «Практичні аспекти вирішення морських спорів». Спікери ділилися реальними кейсами з власної практики, зокрема щодо арештів суден, розгляду морських вимог та особливостей захисту інтересів клієнтів у складних і затяжних процесах, та аналізували, як на ці ситуації реагувала судова система. Завдяки відкритому формату обговорення вдалося не лише окреслити найболючіші практичні проблеми галузі, а й запропонувати шляхи вдосконалення практики вирішення морських спорів в Україні.
Костянтин Моряков, юрист з морського права, адвокат ЮФ «АНК», порушив чутливу для морської спільноти тему — зловживання правом на арешт суден. За спостереженнями адвоката, цей правовий інструмент, який має забезпечувати ефективний захист вимог, дедалі частіше використовується як засіб тиску на судновласників. У якості прикладу пан Моряков навів справу судна, яке впродовж дев’яти місяців заарештовували чотири рази в межах восьми різних проваджень. У цьому процесі правозахисники зіткнулися з численними процесуальними зловживаннями, як от подання до суду недостовірних документів, маніпуляції з автоматизованим розподілом справ, дублювання вимог, ігнорування попередніх судових рішень. Але, як із сумом зазначив експерт, навіть очевидні докази таких дій не завжди викликають адекватну реакцію з боку судової системи. Це створює ризики як для бізнесу, так і для репутації України як морської держави.
Артем Волков, керівник практики морського і транспортного права ЮФ «АНК», розкрив важливість такого процесуального аспекту, як перевірка правосуб’єктності компаній, особливо у справах, пов’язаних із нерезидентами (у царині шиппінгу це, переважно, компанії з офшорних або низькоподаткових юрисдикцій).
Пан Волков підкреслив, що суди мають ретельно перевіряти не лише повноваження адвокатів, а й правосуб’єктність сторін — зокрема актуальний юридичний статус компанії та достовірність наданих нею документів. Інакше існує ризик маніпуляцій, наприклад, коли за ліквідовану компанію діють неналежні представники. Так, в одному з кейсів компанії ігнорування такої перевірки призвело до серйозних проблем, зокрема незаконної (і неодноразової) зміни власника судна, що перебувало під арештом.
Тарас Драган, адвокат, провідний юрист Interlegal, у своєму виступі розповів про низку складних кейсів арешту суден. Він зазначив, що часто причинами відмов у накладенні арешту стають надмірний формалізм, неоднорідність правозастосовної практики та законодавчі прогалини. На прикладі кількох справ експерт Interlegal показав, як відсутність підписаних договорів, проблеми з доказами місцезнаходження компанії чи судна, а також різні аргументи у суді ускладнюють накладення арешту. Особливу увагу пан Драган звернув на необхідність формування спільної практики та розуміння серед юристів, адже правова невизначеність шкодить ефективному захисту інтересів клієнтів.
Олег Подцерковний, професор, завідувач кафедри господарського права і процесу НУ «ОЮА», арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України (МКАС), продовжив дискусію оглядом тенденцій та практики розгляду справ у МАК. Згідно із запропонованою експертом статистикою, за 2021 рік МАК розглянула 21 справу, у яких позивачами виступали виключно вітчизняні суб’єкти господарювання. 38% відповідачів були резидентами України, решта — іноземні компанії з різних країн. Такий показник, на думку професора, є обнадійливим для розвитку міжнародного арбітражу в Україні, оскільки демонструє зацікавленість сторін у використанні цієї платформи навіть у спорах з іноземним елементом. Пан Подцерковний зауважив, що цьому сприяють переваги МАК, зокрема можливість арешту судна до розгляду справи по суті, нижчі витрати порівняно з іншими міжнародними інституціями та відсутність оскаржених рішень.
Про привабливість українського арбітражу говорить ще один наведений ним приклад: стандартні booking notes Українського Дунайського пароплавства вже містять арбітражне застереження на користь МАК. Це свідчить про поступову інституціоналізацію арбітражу в стандартній договірній практиці. Водночас важливо, щоб і інші компанії долучалися до подібної ініціативи, сприяючи формуванню сталої арбітражної практики, вважає експерт.
Юрій Сергєєв, керуючий партнер АО «Юридичне Бюро Сергєєвих», арбітр МАК, виступив із доповіддю щодо спорів між судновласниками та членами екіпажів суден. За словами пана Сергєєва, попри те, що близько 90% українських моряків нині перебувають за кордоном, кількість трудових спорів не зменшується. Частину справ розглядають іноземні суди — у Болгарії, Румунії, Німеччині, частину й надалі слухають в Україні.
Найчастіше позови цієї категорії стосуються невиплати заробітної плати, проблем із достроковим розірванням контрактів, репатріацією та компенсаціями у разі втрати працездатності чи смерті, лікування моряків за кордоном та зникнення безвісти. На жаль, серед інших арбітр озвучив і дуже прикру тенденцію: зростання у спільноті моряків кількості «нестандартних» кейсів, зокрема самогубства та смерті за сумнівних обставин, що потребують судово-медичної експертизи.
Експерт звернув увагу, що у таких справах важливе значення має правильне визначення застосовного права: Верховний Суд наполягає на застосуванні норм іноземного права відповідно до умов трудового контракту, тоді як частина позивачів досі посилається на український КЗпП. Ситуацію ускладнює й відсутність чіткого визначення у контрактах відповідальної сторони — нею може бути як роботодавець, так і менеджер або судновласник. Крім того, в українських судах майже неможливо довести відповідальність страхових клубів, які здебільшого залишаються поза межами процесу.
На думку спікера, результативність у таких справах залежить від доброчесного й професійного підходу юристів, а також обережного формування правової позиції з урахуванням усіх нюансів контрактних зобов’язань і міжнародної практики.
На завершення заходу Сергій Неділько, адвокат, радник, керівник Одеського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери», поділився практичним досвідом застосування в Україні гарантійних листів клубів взаємного страхування (P&I Clubs).
Як вказав експерт, у світі клубні гарантії є визнаним способом забезпечення морських вимог і допомагають ефективно уникнути арешту судна або скасувати його. В Україні ж ситуація інша: нова редакція Закону «Про страхування» запровадила жорсткі умови та обмеження для страховиків-нерезидентів, що ускладнює визнання такими клубів P&I. Через це клубні гарантії подекуди не сприймають як належне забезпечення.
Практика показує, що суди й окремі державні порти готові приймати такі гарантії. Є приклади позитивних рішень, де клубна гарантія стала підставою для скасування арешту судна. Разом з тим, органи державної влади, зокрема прокуратура та екологічна інспекція, часто відмовляються приймати ці інструменти через нерозуміння специфіки P&I клубів або негативний попередній досвід.
Пан Неділько навів приклади успішного застосування клубних гарантій — і прикрі випадки, коли через їх неприйняття судно залишалося в порту на місяці. Він висловив слушну думку: для ефективного застосування цього інструменту в Україні потрібні не лише зміни в законодавстві, а й підвищення обізнаності державних органів.
Як зазначили організатори, цьогорічна конференція МАК стала особливою. Вперше майданчик зібрав наживо та онлайн понад 200 представників професійної спільноти – суддів, практикуючих арбітрів, юристів, адвокатів, науковців, студентів.
Важливою подією стало залучення до дискусії суддів, що свідчить про налагодження тіснішої взаємодії арбітражу із судовою системою, а також про обопільне бажання поглибити розуміння процесів у сфері морського права.
Захід відбувся у гібридному форматі — з одночасною присутністю учасників у залі та онлайн-стримом для ширшої аудиторії. Такий формат забезпечив участь фахівців з різних міст і країн.
Офіційними партнерами конференції стали Асоціація адвокатів України, Комітет з морського права Ради адвокатів Одеської області та Комітет транспортного права. До організаційної підтримки також долучилися Одеське відділення Асоціації правників України, Одеське відділення Ліги студентів АПУ та осередок ELSA — European Law Students Association.
