Короткі підсумки розширеного засідання Президій МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC)

Короткі підсумки розширеного засідання Президій МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC)

10 березня 2023 року на розширеному засіданні Президій ICAC та UMAC, на яке були запрошені представники законодавчої та судової гілок влади, бізнесової спільноти та провідних юридичних фірм у галузі міжнародного арбітражу, було презентовано інформацію про діяльність ICAC та UMAC, а також продовжено актуальну дискусію щодо особливостей арбітражного розгляду справ за участі підсанкційних осіб та виконання винесених арбітражних рішень.

Робота ICAC у 2022 році: основна статистика

Микола Селівон, Голова ICAC та UMAC розпочав захід хвилиною мовчання, вшановуючи захисників та захисниць України, а також цивільних, які загинули через військову агресію росії.

Пан Селівон наголосив, що «війна – це час, коли ми всі маємо виконувати свої функції якомога краще, виборюючи перемогу кожен на своєму місці. Результати діяльності ICAC у 2022 році говорять про ефективність зусиль, які з перших днів дії воєнного стану докладали керівний склад арбітражних інститутів, арбітри й секретаріати, щоб надати сторонам всі правові та організаційні можливості арбітражного розгляду за найвищими світовими стандартами, одночасно з цим відповідаючи на важкі безпекові виклики».

Голова ICAC та UMAC зупинився на вибраних показниках роботи ICAC, та, зокрема, зауважив, що у 2022 році:

  • 373 справ прийнято до провадження – на 25% більше, ніж у попередньому році.
  • 202 справи було розглянуто складами арбітражів, з яких 86% справ були розглянуті у строк до пів року. Традиційну для ICAC швидкість розгляду, навіть за умов війни, вдалося забезпечити за рахунок ефективного адміністрування арбітражного процесу та жорсткого контролю за дотриманням строків на всіх етапах арбітражного розгляду справ.
  • ICAC продемонстрував найкращі у світі показники гендерної рівності в арбітражі. У 2022 році сторони призначили 45,7% арбітрів-жінок.
  • Топ-5 галузей-користувачів послугами ICAC: металургія, енергетика, харчова промисловість, АПК, машинобудування. У 2022 році 9 спорів розглянуто у сфері оборони, і ІСАС пишається довірою оборонної галузі.

Підводячи підсумки, Микола Селівон зауважив, що працюючи протягом надскладного 2022 року, команда ICAC не тільки опікувалася нагальними проблеми, але й розмірковувала про майбутнє. У воєнний час впроваджено послуги медіації та вирішення спорів за допомогою комбінованих процедур, затверджено їх нормативно-правове регулювання. ICAC продовжує працювати над подальшим розширенням лінійки своїх послуг.

Наприкінці свого звернення Микола Селівон запросив учасників на Х-ті Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І. Г. Побірченка, 100 років від дня народження якого ICAC відзначить у 2023 році.

За підсумками розгляду першого питання порядку денного Президії ICAC та UMAC прийняли такі рішення:

  1. Взяти до відома інформацію Голови ІСАС та UMAC про результати роботи арбітражних інститутів у 2022 році.
  2. Схвалити, з урахуванням результатів обговорення, основні напрями вдосконалення діяльності ІСАС та UMAC на найближчу перспективу:

1) подальша диджиталізація адміністрування розгляду спорів у ІСАС та UMAC;

2) вдосконалення арбітражного процесу з урахуванням новітньої арбітражної практики;

3) оновлення технічної бази та покращення комфортності для користувачів послуг ІСАС та UMAC ;

4) популяризація медіації:

– проведення інформаційної кампанії щодо медіації у  МКАС і МАК при ТПП України;

– посилення ролі арбітрів у популяризації медіації;

5) розширення низки послуг та розгляд інвестиційних спорів у арбітражних інститутах, з метою чого вжити заходів для включення МКАС при ТПП України (ІСАС) як юрисдикційного органу вирішення інвестиційних спорів у міжнародних угодах про сприяння та взаємний захист інвестицій та інвестиційних угодах з конкретними інвесторами, а також щодо прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» стосовно інвестиційного арбітражу;

6) популяризація МАК при ТПП України (UMAC) як юрисдикційного органу вирішення спорів, пов’язаних з діяльністю внутрішнього водного транспорту відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт».

  1. Провести 15 листопада 2023 року, з урахуванням безпекової ситуації в країні, Х ювілейні Міжнародні арбітражні читання, присвячені 100-річчю від дня народження першого Голови МКАС і МАК при ТПП України академіка І. Г. Побірченка.

Особливості арбітражного провадження з підсанкційними сторонами та виконання винесених арбітражних рішень

Завершивши обговорення Звіту діяльності ICAC у 2022 році учасники розширеного засідання перейшли до обговорення особливостей щодо арбітражних проваджень з підсанкційними сторонами.

Володимир Нагнибіда, заступник Голови ICAC, у своєму виступі окреслив існуючі правові режими санкцій та здійснив їх огляд залежно від країни, якою такі санкції було застосовано. Зокрема, доповідач зазначив, що включення учасника арбітражного розгляду до санкційного списку, залежно від виду санкції може мати певний вплив на процедуру арбітражного розгляду з урахуванням місця арбітражу, національності арбітрів, які беруть участь у розгляді справи, та деяких інших факторів.

Окремо спікер також звернув увагу на питання, пов’язані із встановленням факту належності осіб та/або компаній до санкційних списків, джерела пошуку такої інформації і пов’язані з цим комплаєнс заходи. У зв’язку з цим, було відзначено, що пошук і встановлення такої інформації на сьогодні стає невід’ємною частиною діяльності бізнес-спільнот. Така інформація зазвичай міститься на офіційних інтернет-сторінках органів уповноважених за здійснення санкційної політики у відповідній країні. У визначених випадках така інформація може мати значення для складу арбітражу чи арбітражної установи загалом, як додаткове джерело інформації про санкційний режим, застосований до учасника арбітражного розгляду

Інна Ємельянова, заступник Голови ICAC та UMAC, виступила з двох питань: виконання зобов’язань підсанкційною стороною, чи можна вважати застосування санкцій обставиною форс-мажору, та виконуваність рішень, постановлених у справах з участю підсанкційної сторони. Виходячи з правової природи санкцій та підстав їх застосування, передбачених Законом України «Про санкції», нею було зроблено аналіз відповідності санкцій базовим критеріям форс-мажору. З питання виконуваності рішень, постановлених у справах з участю підсанкційної сторони, вона, посилаючись на конкретні приклади постанов Верховного Суду, звернула увагу на відсутність на даний час єдності судової практики в цьому питанні.

Олена Перепелинська, арбітр ICAC, висловилася щодо можливостей віднайдення балансу між політикою і правом, розглядаючи спір за участі підсанкційної особи. Посилаючись на законодавство України пані Олена наголосила, що зобов’язання сторони не зникають, коли до неї застосовуються санкції. Доповідачка закликала дивитися на ситуацію комплексно, а контроль за застосуванням санкцій до сторін арбітражного розгляду здійснювати на етапі виконання рішення.

Сергій Гришко, арбітр ICAC, розповів про режими санкцій ЄС, США, Сполученого Королівства, їх значення для міжнародного арбітражу та відповідальність за їх обхід. Зокрема, він звернув увагу на Регламент ЄС № 833/2014, який прямо забороняє задоволення певних вимог на користь підсанкційних осіб.

Окремо доповідач звернув увагу на відсутність у законодавстві України чітко встановленої відповідальності за порушення санкцій, що створює ситуацію правової невизначеності.

Висловлюючись щодо впливу санкцій на можливість визнання й виконання арбітражного рішення, суддя Великої Палати Верховного Суду Костянтин Пільков акцентував увагу на таких категоріях, як національний публічний порядок, міжнародний публічний порядок, а також транснаціональний публічний порядок, якими оперують арбітражні практики. Окрім того, він нагадав про те, що в Україні не запроваджено механізму вторинних санкцій – ідеться про можливість застосування санкцій до контрагента підсанкційної особи за наявність комерційних відносин з особою, до якої застосовані санкції. На думку спікера, підняття санкцій, які застосовують держави, на рівень транснаціонального публічного порядку може стати великим тягарем для арбітражних інститутів. «Якщо міжнародний арбітраж братиме на себе такі високі зобов’язання щодо забезпечення публічного порядку конкретної держави, то це може стати першою перевіркою на нейтральність для іноземного інвестора», – зазначив Костянтин Пільков.

Також спікер нагадав про постанову КГС ВС, у якій ідеться, серед іншого, про те, що санкції не можуть впливати на процесуальні права особи чи обмежувати їх. За його словами, в одній із нещодавніх ухвал Велика Палата ВС підтримала такий підхід. Зокрема, йшлося про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у санкційній справі, і ВП ВС погодилася з тим, що сплату судового збору має бути відстрочено. «У цьому випадку право на доступ до правосуддя, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, переважило відсутність конкретного припису в Законі України «Про судовий збір» та процесуальному кодексі. Це послідовний крок у тому, що запровадження санкцій не повинне становити обмеження для процесуальних прав», – вважає суддя ВП ВС.

Костянтин Пільков критично висловився щодо того, чи можна вважати застосування санкцій обставиною форс-мажору. На його думку, бізнес-спільнота розробила ефективніший у цьому контексті механізм – окремі застереження про санкції.

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат закликав присутніх досліджувати сутність санкцій з позицій приватного права для відповіді на питання про їх значення та вплив на приватноправові конструкції (зокрема, договір, зобов’язання, виконання чи припинення зобов’язання). На його переконання, санкції з позицій приватного права проходять еволюцію, подібну до тієї, якої зазнають інші схожі публічні «вкраплення» в приватне право (наприклад, конфіскація in rem, що втілилася в українському законодавстві в конструкцію необґрунтованих активів).

Під час виступу спікер звернув увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (від 6 жовтня 2022 року № 2643-IX) розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» доповнено п. 15-2. Відповідно до цих змін протягом дії в Україні воєнного стану правочини щодо фінансових інструментів, вчинені за участю, від імені та/або на користь осіб, до яких застосовано санкції, а також правочини щодо цінних паперів, емітентами яких є такі особи, є нікчемними. «Санкції як підстава для нікчемності правочину – це вже ближче до приватного права», – сказав Василь Крат. Він переконаний у тому, що визначення сутності допоможе краще з’ясувати вплив санкцій, які мають тимчасовий характер на, наприклад, зобов’язання чи договір.

Завершуючи захід, учасники погодилися, що регулювання процесу арбітражного розгляду за участі підсанкційної особи на сьогодні має більше питань, ніж відповідей. З огляду на вищезазначене Президії ICAC та UMAC прийняли рішення доручити членам Президії ICAC пану Володимиру Нагнибіді та пані Тетяні Сліпачук підготувати у місячний термін конкретні пропозиції щодо особливостей адміністрування в арбітражних інститутах справ з підсанкційними сторонами.



Додати в календар 20231003 20231003 Europe/Kiev Короткі підсумки розширеного засідання Президій МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC)

10 березня 2023 року на розширеному засіданні Президій ICAC та UMAC, на яке були запрошені представники законодавчої та судової гілок влади, ...

Поділитися
Всі Новини та звіти

Морська арбітнажна комісія
при ТПП України

вул. Велика Житомирська, 33
Київ, 01601
+380 44 584-25-74
[email protected]
[email protected]

Відскануйте QR-код для завантаження сторінки у Вашому браузері