Світова безпека і міжнародний арбітраж. Основні висновки ІХ Міжнародних арбітражних читань пам’яті академіка І.Г. Побірченка

Світова безпека і міжнародний арбітраж. Основні висновки ІХ Міжнародних арбітражних читань пам’яті академіка І.Г. Побірченка

04 листопада 2022 року у Києві відбулися ІХ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка. Подія проходила у гібридному форматі – наживо у приміщенні ТПП України в Києві з додержанням вимог безпеки у період військового стану та онлайн.

До понад ніж 50 делегатів у залі та майже 500 учасників он-лайн звернувся Голова ICAC та UMAC Микола Селівон. У вступному слові пан Селівон наголосив, що війна за нашими вікнами, це війна за життєздатність української нації, за право будувати свою державу, за можливість жити, говорити, дружити, з тими, з ким ми, українці, вирішимо самі. Україна зі зброєю у руках бореться за основоположні права людини, тому Україна вистоїть і переможе.

Микола Селівон зауважив, що з початку повномасштабного вторгнення росії ICAC зупиняв роботу лише на пару тижнів. Проте, розуміючи, що перемога України залежить від кожного з нас, і робота кожного підприємства, установи важлива, ІСАС повернувся до виконання свого завдання – забезпечення захисту порушених прав і інтересів користувачів наших послуг, у тому числі українського бізнесу, експортерів й імпортерів.

Військова агресія вимагала внесення коректив у діяльність ICAC – на організаційному, комунікаційному, регуляторному рівнях. Відповідь на операційні виклики було знайдено швидко й ефективно, разом з тим міжнародний арбітраж має відповісти і на новітні політичні й економічні обставини, які поки що не мають достатнього законодавчого регулювання, однак вже зараз впливають на користувачів послуг ICAC, зокрема на розгляд справ за участю підсанкційних осіб.

Тому надзвичайно важливим був виступ Андрія Ярмольського, керівника Управління Апарату РНБО України, який детально зупинився на принципах формування державної санкційної політики. Пан Ярмольський наголосив, що метою санкційної політики України є економічне ослаблення країни-агресора й операційний тиск на нього. В цьому сенсі, за словами спікера, українська санкційна політика ефективна. Разом з цим пан Ярмольський зауважив важливість глибоко аналізу наслідків кожного випадку застосування санкцій для економіки України. Він підкреслив, що санкції – це політичний інструмент, не покарання, а превенція. Відтак, накладати санкції варто у спосіб, що не шкодить економічній і соціальній складовій України, враховуючи ризики потенційного недоотримання бюджетних платежів, втрати робочих місць, руйнування бізнес-ланцюжків та інші можливі негативні наслідки для самої України.

Пан Ярмольський пояснив, що санкційна політика сьогодні регулюється базовим Законом України «Про санкції». Станом на сьогодні звертатися до РНБО України з клопотанням про накладання санкцій можуть Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Пріоритетне завдання України сьогодні – достеменно вивчити міжнародний досвід і підходи до економічно-соціального аналізу у санкційній політиці, а також до управління ризиками у зв’язку із санкційною політикою держави.

В продовження теми санкцій Костянтин Пільков, Суддя Великої Палати Верховного Суду, залучив учасників конференції до жвавого обговорення рішень і правових позицій Верховного Суду у справах, що стосуються накладання і зняття економічних санкцій. Пан Пільков зупинився зокрема на наступних тезах:

  • ВС визнає можливість розгляду міжнародним арбітражем спорів за контрактами, укладених за участю підсанкційних осіб;
  • ВС вивчає міжнародний досвід щодо обґрунтованого рівня втручання суду у дискрецію органів, уповноважених накладати і знімати санкції. Судова система більшості розвинутих країн демонструє підхід, при якому особа подає обґрунтоване звернення про зняття накладених санкцій, а не оскаржує сам факт накладення санкцій. Станом на сьогодні аналогічний підхід діє і в Україні;
  • ВС дотримується позиції про неправомірність звернення особи з вимогою про зняття санкцій з підсанкційного об’єкту з метою захисту власних економічних інтересів;
  • Вважається, що санкції не впливають на процесуальні права особи. Однак, якщо внаслідок накладення санкцій особі заборонено вести господарську діяльність, то це впливає і на здатність такої особи сплачувати судові або арбітражні збори, оплачувати правову допомогу тощо – то очевидно, що це має вплив на можливість реалізації такою особою своїх процесуальних прав. Це питання варто продовжувати досліджувати і одним з варіантів запобігання впливу санкцій на процесуальні права особи може бути ліцензування певних операцій підсанкційної особи.
  • В українському законодавстві не передбачена можливість застосування вторинних санкцій, тобто не відбувається накладення санкцій на особу, яка веде діяльність з підсанкційною особою. Крім того, сам факт накладання санкцій не має впливати на ділову репутацію підсанкційної особи.
  • ВС також дотримується позиції, що особи, які вважають, що їх права й інтереси порушено через накладення санкцій на третю особу, не мають права оскаржувати такі санкції.

Пан Пільков також зауважив, що чіткої позиції щодо того, чи можна вважати накладання санкцій на одну зі сторін договору форс-мажором, наразі немає. Однак поділився власними роздумами з цього питання. На його думку, якщо особа знає, або презюмується, що вона знає про наявність підстав для накладання санкцій щодо неї, така особа була обізнана про відповідні ризики, укладаючи контракт. Таким чином, сам факт накладення санкцій відповідно не є форс-мажором. Також Костянтин Пільков порадив включати до контрактів поряд із застереженням про форс-мажор окреме санкційне застереження.

У другій частині сесії учасники Читань мали можливість ознайомитися із здобутками та планами роботи ІСАС.

Зоя Литвиненко, Генеральний секретар ICAC, розповіла про функціонування арбітражного інститут під час дії воєнного стану: від відновлення роботи ІСАС у березні 2022 року і до сьогодні. За цей час Президія ІСАС підготувала звернення до арбітрів, учасників арбітражного процесу та користувачів арбітражних послуг щодо адміністрування розгляду справ, а пізніше напрацювала зміни до Регламенту ІСАС, які набули чинності 01 липня 2022 року. Пані Литвиненко наголосила, що впроваджені зміни, перш за все, покликані зробити арбітражний розгляд зручнішим протягом дії низки обмежень і безпекових пересторог, пов’язаних з військовою агресією росії, спростити комунікацію між сторонами та складами арбітражів, а також сприяють повному переходу до диджіталізації арбітражного процесу.

Також, Генеральний Секретар розповіла про зміни, внесені до постанови Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року, які розблокували роботу ICAC та UMAC, поновивши можливість здійснення валютних операцій, пов’язаних із розглядом арбітражних справ.

Пані Литвиненко повідомила, що Президією ICAC було прийнято низку рішень щодо вдосконалення діяльності ІСАС, зокрема були затверджені практичні Рекомендації щодо подання документів у електронній формі та інших практичних питань адміністрування арбітражного розгляду. Для зручності сторін було створено окремий розділі на сайті ICAC, у якому містяться всі Рекомендації.

Ольга Костишина, радник Голови ICAC, під час своєї презентації наголосила, що ICAC швидко і ефективно використовує зони для зростання, які відкриваються для інституції у цей складний період і має всі можливості для того, щоб стати основним арбітражним центром у країнах СНД.

Пані Костишина звернула увагу аудиторії на результати нещодавно опублікованого першого в історії України дослідження якості арбітражу, проведеного видавництвом «Юридична практика», згідно з яким 92% респондентів висловилися за розширення лінійки послуг ІСАС послугами по розгляду інвестиційних спорів та 75% респондентів – за впровадження послуг медіації. Відповідаючи на такий запит користувачів, Ольга Костишина анонсувала запровадження з 01 січня 2023 року послуг медіації, а також послуг із врегулювання спорів за допомогою комбінованих процедур «Арбітраж-Медіація-Арбітраж» та «Медіація-Арбітраж».

Крім того, спікер повідомила, що на фінальній стадії знаходиться робота над проектом регламенту з розгляду інвестиційних спорів та поділилася деякими особливими новелами такого процесу. На думку спікера ICAC користується довірою користувачів, готовий стати центром вирішення інвестиційних спорів після перемоги України та протягом часу її відбудови.

Разом з тим, пані Костишина підкреслила важливість постійного та конструктивного діалогу, який веде ICAC із стейкхолдерами для подальшого розвитку України як проарбітражної юрисдикції, а також успішний досвід тих іноземних юрисдикцій, які проводять послідовну державну політику підтримки та популяризації власних арбітражних центрів, а також включають відповідні арбітражні застереження не тільки у міжнародні угоди, але й у договори, що укладаються державними органами чи державними підприємствами.

Наприкінці заходу організатори анонсували проведення у листопаді 2023 року ювілейних Х Міжнародних арбітражних читань, які будуть присвячені 100-річчю з дня народження академіка І. Г. Побірченка.

ICAC не тільки зберігає інституційну стійкість, продовжуючи своєчасно та ефективно розглядати справи, але й в котре підтверджує статус провідної фахової платформи для формування візії розвитку міжнародного арбітражу у Східній Європі, провівши у надскладний для України 2022 рік IX Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І. Г. Побірченка, які традиційно є головною подією у сфері міжнародного арбітражу в Україні.

Запис трансляції доступний за посиланням.



Додати в календар 20221126 20221126 Europe/Kiev Світова безпека і міжнародний арбітраж. Основні висновки ІХ Міжнародних арбітражних читань пам’яті академіка І.Г. Побірченка

04 листопада 2022 року у Києві відбулися ІХ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка. Подія проходила у гібридному форматі – ...

Поділитися
Всі Новини та звіти

Морська арбітнажна комісія
при ТПП України

вул. Велика Житомирська, 33
Київ, 01601
+380 44 584-25-74
[email protected]
[email protected]

Відскануйте QR-код для завантаження сторінки у Вашому браузері